Кадровий голод чи структурне безробіття? Економічний аналіз ринку праці 2026 року
Posted On Содержимое
Українська економіка увійшла у 2026 рік із безпрецедентним парадоксом, який вже охрестили «феноменом порожнього офісу». Згідно з останніми звітами Міністерства економіки та Державної служби статистики, ми спостерігаємо історичний мінімум офіційно зареєстрованого безробіття, який межує з критичним дефіцитом робочої сили. Проте, за лаштунками сухих цифр криється набагато складніша картина, де демографічна криза переплітається з диспропорціями оплати праці.
Макроекономічний ландшафт: цифри проти реальності
Станом на лютий 2026 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні впала до рекордних позначок — 93–94 тисячі осіб. Для порівняння, ще у 2022-2023 роках цей показник коливався в межах 300 тисяч. На перший погляд, це свідчить про повну зайнятість, але аналітики застерігають від оптимізму.
«Офіційна статистика — це лише верхівка айсберга. За методологією Міжнародної організації праці (МОП), реальний рівень безробіття залишається на рівні 12-14%, що в абсолютному вимірі становить близько 2 мільйонів працездатних осіб, які фактично випали з економічного обігу», — йдеться у квартальному звіті Нацбанку.
Ключова проблема полягає у фізичній відсутності людей. За оцінками демографів, для відновлення довоєнних темпів зростання ВВП національній економіці вже зараз не вистачає 4.5 мільйона працівників. Якщо тенденція трудової міграції не зміниться, до 2030 року цей дефіцит може зрости до 5.3 мільйона осіб. Це не просто «кадровий голод», це структурна прірва, яку неможливо закрити лише підвищенням зарплат.
Фінансова складова: гранти, зарплати та пастка виплат
Держава намагається стимулювати підприємництво та повернення фахівців через фінансові інструменти. Програма «єРобота» продовжує масштабуватися: у 2025 році було видано грантів на загальну суму понад 2.4 мільярда гривень. Зокрема:
- Мікрогранти на власну справу: до 250 000 грн.
- Гранти для ветеранів та їхніх родин: від 500 000 до 1 000 000 грн.
- Цільові гранти для переробних підприємств: до 8 000 000 грн за умови створення не менше 25 робочих місць.
Водночас бізнес зіткнувся з «зарплатною гонкою». Середня номінальна заробітна плата у приватному секторі за останній рік зросла на 23%, намагаючись наздогнати інфляцію, яка зафіксувалася на рівні 8-9%. Проте навіть пропозиції у 35 000 – 40 000 грн для кваліфікованих робітників (зварювальників, будівельників, інженерів) часто залишаються без відгуку. Причина — дисбаланс між очікуваннями працівників та можливостями малого бізнесу, а також конкуренція з європейським ринком праці, де мінімальна ставка стартує від 1000 євро.
Регіональний вимір: Харків та східний форпост
Особливо гостро ситуація відчувається у прифронтових регіонах, зокрема у Харкові та області. Тут на загальнонаціональні проблеми накладається фактор безпеки. Відтік молоді віком 18–35 років — найбільш продуктивної частини населення — досяг критичних 40% порівняно з довоєнним періодом.
Місцевий ринок праці трансформувався до невпізнання. Традиційні промислові гіганти та будівельний сектор змушені конкурувати за обмежений ресурс — людей передпенсійного віку та внутрішньо переміщених осіб. Вакансії, які раніше закривалися за 2–3 дні, тепер «висять» на порталах пошуку роботи по 3–4 місяці.
Реакція ринку: адаптація або закриття
У таких умовах бізнес змушений кардинально змінювати стратегії найму та утримання персоналу. Епоха «ринку роботодавця» остаточно минула. Компанії, які не можуть запропонувати гнучкі умови, бронювання або соціальні гарантії, просто зникають.
Характерним прикладом адаптації є сфера послуг та ремонту, яка традиційно залежала від молодих кадрів. Щоб вижити та зберегти клієнтську базу, місцеві гравці, такі як www.delta-service.kh.ua, переглядають свої підходи до формування команд. Замість пошуку «ідеальних кандидатів», бізнес інвестує у навчання персоналу 45+ та впровадження енергоефективних технологій, що дозволяють виконувати той самий обсяг робіт меншою кількістю рук. Це вже не питання соціальної відповідальності чи благодійності, а питання елементарного виживання на ринку, де вартість кваліфікованого майстра зросла на 50-60% за останні півтора року.
Джерело – https://delta-service.kh.ua/
«Ми більше не шукаємо працівників, ми їх вирощуємо або переманюємо умовами, кращими за європейські», — зазначають експерти галузі. Компанії, що ігнорують цю реальність, ризикують залишитися з контрактами, але без виконавців.
Прогноз на 2026–2027 роки
Економічні моделі показують, що напруга на ринку праці зберігатиметься мінімум до кінця 2027 року. Очікується подальше зростання фонду оплати праці на 15-20%, що неминуче вплине на собівартість послуг для кінцевого споживача. Бізнесу варто готуватися до того, що дефіцит кадрів — це нова нормальність, а автоматизація та залучення раніше ігнорованих демографічних груп (ветеранів, пенсіонерів, жінок у «чоловічих» професіях) стануть єдиним шляхом до збереження рентабельності.
