Ухвалити складне рішення завжди непросто. Але є один прийом, який може допомогти мислити менш упереджено та вчинити мудро.

Як журналіст, який спеціалізується на психології, я перелопатив сотні досліджень, які радять, як мислити краще. Утім, мало що виявилося таким же корисним, як стародавній прийом ілеїзму. Іншими словами — розмова про себе від третьої особи, а не першої, як зазвичай.

Такий риторичний прийом часто використовують політики, щоб надати своїм словам більшої переконливості.

Так робив, приміром, імператор Юлій Цезар. У своїй розповіді про Галльську війну він писав «Цезар помстився», а не «Я помстився».

Такий нехитрий лінгвістичний прийом дозволяє зробити заяву більш схожою на історичний факт, записаний неупередженим спостерігачем.

Для сучасного вуха ілеїзм може здатися трохи безглуздим і навіть помпезним.

Проте нещодавні психологічні дослідження показали, що він може принести реальні когнітивні переваги.

Якщо ми намагаємося прийняти складне рішення, розмова про себе від третьої особи може допомогти нейтралізувати емоції і дозволити нам знайти мудріший вихід із проблеми.

Парадокс Соломона

А як взагалі виміряти мудрість?

Одне з таких наукових досліджень очолив Ігор Гроссманн з Університету Ватерлоо в Канаді.

Гроссманн вперше звернувся до творів багатьох філософів, щоб визначити деякі «метакогнітивні компоненти», які вважають важливими для прийняття мудрих рішень.

Серед них — інтелектуальна скромність, визнання точки зору інших і пошук компромісів.

В одному зі своїх перших досліджень Гроссманн попросив учасників міркувати про різні побутові дилеми вголос, а незалежні психологи оцінювали їхні відповіді за наведеними вище критеріями.

Гроссман виявив, що тести на вміння міркувати мудро краще передбачають загальну задоволеність людей життям і якість їхніх соціальних стосунків, ніж тести на IQ.

Це свідчить про те, що ці дослідження виявляють дещо унікальне у навичках людей аналізувати ситуацію.

Проте згодом Гроссман помітив деяку особливість у тому, як люди міркували.

Дослідник виявив, що люди мислили набагато мудріше, коли аналізували життєві ситуації інших людей, ніж свої власні дилеми.

Гроссманн назвав це «парадоксом Соломона» на честь біблійного царя, який прославився, даючи мудрі поради іншим, але водночас ухвалив декілька катастрофічних особистих рішень, які призвели до хаосу в його королівстві.

Вочевидь, проблема у тому, що, роблячи особистий вибір, ми занадто занурюємося в свої емоції, які затьмарюють наше мислення та не дозволяють розглядати проблеми у перспективі.

Наприклад, якщо я отримав негативний відгук від колеги, моя тривога може спонукати мене до надмірного самозахисту.

І через це я можу не звернути уваги на те, що її поради є цілком корисними у майбутній перспективі.

Як бути мудрим

Чи може ілеїзм розвʼязати парадокс Соломона?

Ідея має інтуїтивний сенс. Якщо ми міркуватимемо від третьої особи, наш аналіз ситуації почне звучати так, ніби ми говоримо про когось іншого, а не про себе.

Це відчуття відстороненості дозволить нам побачити ширшу картину, а не бути захопленими власними почуттями.

Саме це Гроссман і виявив у дослідженні, яке він провів з Етаном Кроссом з Мічиганського університету.

Вчені показали, що люди, які використовують іллеїзм, розповідаючи про свої проблеми, виявляють більшу інтелектуальну скромність, здатність розпізнавати точку зору інших і готовність досягати компромісу, що підвищує їхні загальні бали мудрості.

Останні дослідження доводять, що регулярне використання ілеїзму може принести тривалу користь нашому мисленню.

Гроссманн також попросив учасників дослідження вести щоденник протягом одного місяця, в якому вони описували ситуації, які щойно пережили.

Половину людей попросили вести свої записи від третьої особи, а решта писала від першої.

Як дослідники і сподівались, вони виявили, що у тих, хто використовував у щоденниках ілеїзм, протягом місяця мудрість міркувань підвищилась.

Згадування себе у третій особі може також допомогти спокійніше реагувати на щоденні стреси.

Люди, які заповнювали щоденник від третьої особи, частіше розповідали про позитивні емоції після складних подій, а не концентрувалися лише на смутку і розчаруванні.

«З огляду на ці висновки, я почав застосовувати ілеїзм до всіх своїх рішень, малих і великих».

Незалежно від того, чи йдеться про проблеми на роботі, конфлікт із друзями чи сварку в сім’ї, споглядання своїх проблем з точки зору третьої особи допомагають краще побачити проблему.